НЕОБХІДНИЙ ІНСТРУМЕНТ:
Драбина, столик для шпалер, відро для клею, ножиці, канцелярський ніж, рулетка (складна лінійка), олівець, притискний валик, щітка для клею, поролоновий валик, мщітка для притискання, виска, лінійка і т.д.
СКАТЕРТІ-САМОБРАНКИ, Шпалери-“САМОКЛЕЙКИ”?
Таких, звичайно, не буває, ну себто, щоб зовсім самі без вашої допомоги приклеювалися. Навіть варіант із вже нанесеним клеєм потрібно змочувати за допомогою кисті теплою водою та кріпити до стін.
Бувають шпалери на паперовій, вініловій та флізеліновій основі, зі скловолокна, рідкі, під фарбування, і майже, що предмети розкоші — рулонний бамбук та пробка.
Тільки з паперу можуть бути гладкими та структурними, в один або кілька шарів. Їх, на жаль, не можна мити, використовувати в кімнатах із підвищеною вологістю, та й особливою міцністю похвалитися вони не можуть.
Інша справа вінілові (бувають на паперовій, флізеліновій або тканинній ПВХ основі, зі спіненого вінілу з яскраво вираженою структурою і з вкрапленням шовкових ниток (шовкографія)) – служать довше, не вигоряють, миються. Мінус один – не “дихають”. Важливо це чи ні однозначно відповісти складно.
Повністю флізелінові шпалери виготовляють із текстильних або целюлозних волокон. Їм не страшна вода, вони пропускають повітря, гіпоалергенні.
Склошпалери — це поєднання природних компонентів (глини, кварцу, вапняку…). Екологічно чисті, “дихають”, не горять (ніколи і ні за яких обставин), міцні і довговічні (витримують 20 перефарбувань без втрати малюнка).
Про інші види докладно говорити не будемо через їхню рідкість. Краще відзначимо, що всі технічні характеристики (чи потрібно підбирати малюнок, яким способом клеїти, міцність тощо) можна дізнатися з позначень на вкладиші до рулону.
Вибираючи ті чи інші рішення, варто також врахувати, що варіанти з підбором малюнка потрібно набувати у більшій кількості (із запасом). А ще вони значно важчі в роботі, тому що потрібно поєднувати. Найбільш прості у приклеюванні флізелінові основи – намазується лише стіна.
Клеїти шпалери — приємне заняття між чашкою кави та переглядом серіалу. А ось готувати стіни — це болісно і незрозуміло — вони мають бути рівними, зашпакльованими, а так це не хочеться робити. Тому, якщо Ви не хочете морочитися з ремонтом квартири, то наша компаніяПоклеїти шпалери недорого ” готова взяти на себе підготовку та поклейку шпалерами стін за адекватну ціну
Як підготувати стіни до поклейки шпалер?
Починають із ретельного видалення старих декорацій. Якщо не виходить “насуху”, для зняття використовують гарячий мильний розчин, гріють феном або через ганчірку пропрасовують праскою – це, якщо раніше були шпалери. А якщо фарба? Водоемульсіонка легко змивається, а ось масляна… її шліфують шкірками або абразивними сітками (бувають випадки, коли простіше скористатися сокирою).
Далі, якщо це необхідно, приступають до вирівнюю – процесу, який, як і власне поклейку, можна довірити спеціалісту, а можна виконати і самому. Про те, як штукатурити своїми руками, можна прочитати тут.
Особливу увагу варто приділити кутам: зустрінуться дві горбисті стіни, і вийде невтішна картина. На приклеювання корявого кута піде сила-силенна часу і сил, а результат навряд чи порадує. Хіба що згодом він виявиться закритою шафою. А раптом вам захочеться його пересунути? Загалом усілякі дефекти краще виправити “до того”.
Важливо! Чим тонші шпалери, тим старанніше слід готувати основу стін.
Перед початком роботи знімають верхні кришечки вимикачів, розеток, прибирають карнизи та інші предмети, які, можливо, завадять роботі. “Внутрішності” електрообладнання знеструмлюють і захищають малярським скотчем (акуратно заклеюють).
Далі стіни потрібно обов’язково ґрунтувати, щоб “знепилити”, запобігти появі грибка і цвілі, а також стримати “вбираність” (зменшити витрату клею). А ще перевірити на наявність тріщин, дірок, напливів та вибоїн. Якщо вони є, замазати шпаклівкою або заштукатурити, а потім знову прогрунтувати. При значних вибоїнах можна користуватися малярською сіткою.
Іноді має сенс пройтися по всьому периметру стартовою шпаклівкою (товщина шару не більше 1,5 мм), а потім фінішною (не більше 2 мм).
Якщо стирчать гвоздики, їх або витягують, або ” утоплюють ” всередину. У другому випадку капелюшки потрібно замазати або навіть пофарбувати масляною фарбою, щоб згодом не виступила іржа.
Якщо поверхня буде недостатньо прогрунтованою, клей миттєво вбиратиметься в стіни, і хорошої поклейки не вийде.
Даємо ґрунтовці просохнути (скільки часу – читаємо інструкцію, як правило, це 1 – 2 дні).
Тепер все готове для нанесення клею (іноді його наносять додатковим шаром поверх ґрунтовки для кращого зчеплення з основою)!
Основний етап передує невелика математична частина — розрахунок кількості матеріалу.
СІМ РАЗІВ ВИМІР, ОДИН ОТРІЖ
Для розрахунків необхідні два виміри: периметр та висота приміщення.
Прикидаємо по довжині: висота більше 2,8 метрів, у рулоні 10,5 метрів – вистачить на три цілих шматки (відходів вийде в надлишку, їх пустимо на дверні та віконні отвори).
Тепер по ширині: периметр (наприклад, 28 м) ділимо на ширину рулону (53 м) – отримуємо число цілих смуг (дрібні значення округляємо у велику сторону). Виходить, 53 смуги.
Щоб дізнатися кількість рулонів, ділимо отриману кількість смуг (53) на раніше обчислену величину цілих шматків в одному рулоні (у нас їх вийшло три). Отримуємо 17,6 одиниць. Дробові значення в цьому випадку також заокруглюємо у бік збільшення – купимо 18 рулонів.
Технологія: загальні моменти
Починають роботу з розмітки – малювання вертикальних ліній на відстані ширини шпалер (цей етап особливо важливий, якщо поклейка стін своїми руками виконується вперше).
Між відмітками може бути, наприклад, 53, 70,106 і навіть 140 см (ширші шпалери найчастіше представлені зарубіжними виробниками).
Рекомендується працювати від вікна (так не заважає тінь), але можна почати і з будь-якого іншого місця (від дверного отвору, з середини стіни).
Як рекомендується, так і почнемо – першу вертикаль проведемо, відступаючи від суміжного з вікном кута приблизно ширину відрізка шпалер за вирахуванням 3 – 4 см (напуск на кут). Для рівності скористаємося схилом. Промальовуємо не дуже старанно (краще навіть пунктиром) – лінія, намальована олівцем, після висихання може просвічуватися наскрізь (щоб цього уникнути в принципі, можна скористатися крейдою).
Якщо ви впевнені у своїх силах і не боїтеся уникнути правди (суворо вертикального становища) убік, то межу можна провести тільки одну.
Наступний етап – нарізання смуг. Їхня довжина відповідає відстані від підлоги до стелі плюс кілька сантиметрів припуску для подальшого вирівнювання (відміряємо і ріжемо на чистій підлозі, щоб не забруднити лицьову частину). Відразу зауважимо, що знімати зайве починають через 5 – 6 годин після наклейки (використовують металеву лінійку або металевий шпатель та ніж).
Шпалери без підбору малюнка можна відразу нарізати на всю кімнату, а якщо потрібно суміщення, краще по одній смузі, підбираючи візерунок по ходу роботи. Для розрізання використовуємо гострий канцелярський ніж. Буде зручніше (не доведеться розглядати де низ, а де верх), якщо зробити маркування — відзначити олівцем на кожному шматку його верх (стрілочкою).
Далі готується клей (інструкцію приготування читаємо на упаковці).
Стінку промазуємо поролоновим валиком. Валик краще наповнювати у спеціальній ванночці, щоб вдалися надлишки.
Якщо шпалери не флізелінові (для них мажуть тільки стіну, про це розповімо нижче), промазуємо смугу і акуратно складаємо краями до середини (верхню частину робимо дещо більшою за нижню — так буде зручніше кріпити до стіни). Клей з індикатором дозволить побачити перепустки, що значно прискорює та полегшує процес нанесення.
Далі беремо полотно, що просочилося, відкріплюємо верхній край і притискаємо зверху до стіни, акуратно придавлюючи решту (несильно, тільки щоб трималося).
Потім починаємо розрівнювати (виганяти бульбашки повітря), рухаючись зверху вниз і від середини до країв (такою собі “ялинкою”). Використовуйте притискний гумовий валик (він дуже щільно розгладжує полотна). Спускаємося вниз, відкріплюємо частину полотна. Її також розгладжуємо. Особливу увагу приділяємо стикам.
На валик тиснемо не дуже старанно – можна пошкодити полотно.
Все, перша смуга наклеєна. Протираємо її чистою сухою ганчіркою або шматочком вологого поролону, щоб усунути можливі сліди клею. Другу та наступні смуги клеїмо, прикладаючи до країв попередніх та постійно звертаючи увагу на стик.
Що робити, якщо бульбашки повітря все-таки утворилися? Раніше, наші мами тата проколювали їх голочкою, розрізали хрест на хрест, акуратно підклеювали і завертали на місце. Схоже на пластичну хірургію. Головне, що це виявлялося непомітним.
У нерівних кутах краї надрізають і клеять частини внахлест, так щоб смуга не кривилася при розгладжуванні. Полотно на сусідній стіні закриє ці огріхи.
На місці розеток роблять хрестоподібні надрізи, вирізують отвори (трохи менше від основного діаметра) і прикручують верхні кришечки назад.
Різниця у застосуванні різних видів шпалер невелика, в основному це правильний підбір та нанесення клею. Розглянемо кожен випадок детальніше.
Поклейка паперових шпалер
Клей наноситься і на шпалери і на стіну. Розподіляти його рекомендується від центру до країв, і краще пензлем. Густо не мажте і довго (більше 5 хвилин) не чекайте – розмокати цьому виду шпалер не можна
Поклейка шпалер на флізеліновій основі
Поклейка флізелінових шпалер найпростіша: клей наноситься тільки на стіну. Однак навіть у цьому випадку є певні нюанси: скільки почекати, або не почекати, одразу ліпити, не одразу, потім скільки вони будуть висихати.
Склад потрібно вибирати для флізелінової основи, у ньому знаходяться спеціальні смоли, що створюють найкраще зчеплення з поверхнею стін. Чекати після нанесення не потрібно, одразу клеїмо. Такий матеріал можна розрівнювати пластиковим шпателем (він також рекомендується для шовкографії, тому що вона не рветься).
Поклейка вінілових шпалер
Для них потрібно використовувати спеціальний клей (особливо для спінених варіантів, що характеризуються великою вагою). Його розводять у простій воді (професіонали рекомендують брати трохи меншу кількість води, що покращує клейкість та надійність зчеплення).
Вінілу не страшні кути – у потрібних місцях його вдасться трохи розтягнути. Змащені клеєм смужки просочують приблизно 7 – 10 хвилин. Так як матеріал щільний, з’єднують виключно встик (внахлест шви виявляться занадто помітними).
ТЕМПЕРАТУРНИЙ РЕЖИМ, Вологість, протяги, СКІЛЬКИ ЧАСУ ДАВАТИ НА ВИСИХАННЯ
На висихання дається доба. Головне, щоб не було протягів та підвищеної вологості. Якщо у вас дуже добре працюють батареї, це також погано шпалер (вони можуть відійти).
І під час попереднього етапу, і, безпосередньо при наклеюванні краще, якщо температура в приміщенні буде постійною (бажано не нижче + 5 градусів і не більше + 18 – 20 градусів). Взагалі, найкраща пора року для поклейки – літо.
У цій публікації розглянуто базові знання. Сподіваємося, що на їх основі у вас вдасться розібратися з складнішими ситуаціями, коли знадобиться підгонка, вертикальне, горизонтальне або “клаптикове” комбінування, створення вставок, оформлення ніш або рішення з бордюрами. Бажаємо удачі у самостійних починаннях!